Ця дівчина відома своєю харизмою, сильним вокалом та активною присутністю в медіа. Саме з нею повʼязують зростання інтересу молоді до мюзиклів, адже вона стала справжньої зіркою декількох феєричних шоу на Бродвеї. Окрім цього, Ліа Мішель бере участь у численних телевізійних та музичних проєктах, а також випускає сольні музичні альбоми та гастролює зі своїми концертами. Докладніше про цю творчу та різносторонню креативну особистість — далі на bronxanka.com.
Відкриття таланту
Ліа Мішель Сарфаті народилась у Бронксі 29 серпня 1986 року, у родині з яскравим культурним корінням. Її мама, італійка за походженням, працювала медсестрою, а батько, єврей із грецьких Салонік, займався нерухомістю та мав власний делікатесний магазин. Трагічна доля предків батька, більшість яких загинули під час Голокосту, завжди була частиною родинної пам’яті.
Ліа була єдиною дитиною в сім’ї, яку виховували в католицьких традиціях матері. Перші роки життя дівчинка провела в Бронксі, а згодом родина переїхала до Тенафлая, штат Нью-Джерсі. Свій професійний псевдонім Ліа обрала ще в дитинстві. На першому прослуховуванні, коли її запросили спробувати себе у ролі маленької Козетти в «Знедолених», вона представилася як Ліа Мішель. Причина була проста — у школі над нею жартували через звучання прізвища «Сарфаті». Однокласники перекручували його, дражнили «Со-Фатті» («дуже товста» іспанською), тому маленька дівчинка вирішила залишити у сценічному псевдонімі лише перше та друге ім’я.
Доля посміхнулася їй неочікувано. На перше прослуховування Ліа прийшла лише підтримати подругу, але сама отримала роль. Восьмирічна дівчинка, яка тоді навіть не підозрювала про свої вокальні здібності, вразила режисерів виконанням «Angel of Music» з «Привида опери». Подальші роки були сповнені навчання та виступів. Ліа здобувала освіту в школах Нью-Йорка та Нью-Джерсі, паралельно виступала на сцені й відвідувала літній театральний табір Stagedoor Manor у Катскіллах.
Шлях до великої сцени
Через кілька років після дебюту на Лію Мішель чекала ще одна знакова робота — роль маленької дівчинки в оригінальній постановці «Регтайму». Спершу вона грала в трупі Торонто, а після перенесення шоу — й на Бродвеї. Тоді ж Ліа вперше спробувала себе в озвучуванні — подарувала голос головній героїні в анімаційній стрічці «Тиха ніч Бастера та Чонсі» у 1998 році.
У підліткові роки кар’єра юної співачки розквітла ще сильніше. У 2004 році вона приєдналася до бродвейського відродження «Скрипаля на даху», зігравши Шпрінце та дублюючи роль Чави. Але справжнім проривом стала робота над «Весняним пробудженням» — спершу в майстер-класах й позабродвейських постановках, а у 2006 році, коли Лії було лише двадцять, — на великій сцені Бродвею. Мішель втілила образ Вендли Бергманн, юної дівчини, що намагається знайти своє місце у світі дорослих. Вона відмовилася навіть від престижної ролі Епонін у продовженні «Знедолених», щоб залишитися у «Весняному пробудженні». І не дарма — виступ приніс їй номінацію на Drama Desk Award.
Після успіху Ліа не зупинилася. Вона виступала в благодійних концертах, зокрема допомагаючи Фонду сиріт веж-близнюків. У 2008 році Ліа Мішель представила власні кабаре-програми в Нью-Йорку, серед яких Once Upon a Dream, а також співала в дуеті зі своїм тодішнім бойфрендом, актором Лендоном Бірдом. Того ж року Мішель залишила «Весняне пробудження» разом із близьким другом Джонатаном Гроффом й відкрила наступну сторінку кар’єри. Вона взяла участь у новому мюзиклі «Нерон». Восени 2008 року її голос лунав у кабаре Лос-Анджелеса, а імʼя Лії Мішель почало звучати дедалі голосніше у світі музичного театру.
Зірка «Glee» та перша роль у кіно
2009 рік став переломним у кар’єрі Лії Мішель. Саме тоді вона отримала роль Рейчел Беррі в серіалі «Glee», який став справжнім культурним феноменом. Цей образ амбітної, талановитої та часом незграбної дівчини був написаний спеціально для неї автором шоу Раяном Мерфі.
Для Мішель роль Рейчел стала трампліном у світову популярність. Її акторська й вокальна робота в «Glee» була високо оцінена критиками. Ліа здобула Satellite Award, номінації на «Золотий глобус» та «Еммі», а журнал Time включив її до списку 100 найвпливовіших людей світу. У грудні 2010 року Billboard відзначив Лію Мішель нагородою «Потрійна загроза», визнавши унікальне поєднання акторського, вокального й танцювального таланту.
Популярність серіалу зробила хітами й виконані дівчиною пісні. Кавер Мішель на «Gives You Hell» увійшов у 40 кращих пісень Billboard Hot 100. У 2011 році Ліа здобула одразу дві номінації на «Ґреммі».
Успіх серіалу вивів акторський склад й на великі сцени. У 2010 році вони вирушили у свій перший тур США, завершивши його грандіозним виступом у Radio City Music Hall. Наступного року шоу «Glee Live! In Concert!» охопило вже Північну Америку та Європу, а концерти збирали десятки тисяч фанатів.
Поза «Glee» Ліа теж активно проявляла себе. У жовтні 2010 року вона разом із Метью Моррісоном зіграла головні ролі в благодійній постановці «Шоу жахів Роккі», де на сцену вийшли й легенди Голлівуду — Джек Ніколсон та Денні ДеВіто. У 2011 році Мішель виконала пісню «My Man» Барбари Стрейзанд на престижному заході MusiCares у Лос-Анджелесі, а вже у лютому того ж року заспівала «America the Beautiful» на Супербоулі XLV — одній з найпопулярніших телетрансляцій США.
Поступово Мішель почала виходити й на великий екран. У 2011 році Ліа дебютувала у кіно в романтичній комедії Гаррі Маршалла «Новорічний вечір», де зіграла бек-вокалістку Еліз поруч з Ештоном Катчером. Це стало новим кроком у її кар’єрі — підтвердженням того, що зірка «Glee» готова підкорювати не лише телебачення, а й Голлівуд.
Нові амплуа
Наприкінці 2012 року Ліа Мішель оголосила, що працює над своїм першим сольним альбомом. Запис тривав повільно, адже акторка прагнула, щоб платівка відобразила її особистість та водночас мала звучання ближче до попроку, ніж до її звичного бродвейського стилю. У грудні 2013 року вийшов дебютний сингл «Cannonball», який одразу потрапив у Billboard Hot 100, зробивши Лію першою серед зірок «Glee», що увійшла до чарту як сольна виконавиця. Пісня мала комерційний успіх — лише за перший тиждень продалася понад 50 тисячами копій.
У лютому 2014 року вийшов сам альбом «Louder», який дебютував на четвертому місці в Billboard 200. У його підтримку Ліа випустила ще кілька треків, зокрема «On My Way», на який зняли кліп. Паралельно вона пробувала сили й у кіно — озвучила Дороті Гейл в анімаційному фільмі «Легенди країни Оз: Повернення Дороті», з’явилася в фінальному сезоні серіалу «Сини анархії» та приєдналася до акторського складу серіалу Fox «Scream Queens» («Королеви крику»).
Того ж періоду Мішель проявила себе і як письменниця. У травні 2014 року вийшла її книга Brunette Ambition («Амбіції брюнетки») — суміш мемуарів та порадника, яка одразу стала бестселером The New York Times. У 2015 році вона видала другу книгу — You First («Спочатку ти»), що заохочувала читачів вести щоденник та працювати над власним життям.
Музичний тріумф та повернення на Бродвей
У 2015 році Ліа Мішель занурилася у створення свого другого студійного альбому. Результатом стала платівка «Places», яка побачила світ 28 квітня 2017 року. Перший тиждень продажів підтвердив успіх: понад 16 000 примірників та дебют на 28-му місці Billboard 200.
Підтримати альбом Ліа вирушила у міні тур «An Intimate Evening with Lea Michele», який охопив США та Великобританію. У 2017 році Мішель з’явилася в серіалах «Вимір 404» та «Мер», а також була хедлайнеркою на фестивалі музичного театру Elsie Fest, заснованому її колегою Дарреном Кріссом.
Наступні роки принесли нові спільні проєкти: тури з Кріссом по Північній Америці та Великобританії, цифровий серіал про здоров’я «Well, Well, Well» для мережі Еллен Дедженерес, а також третій студійний альбом «Christmas in the City» у 2019 році та головна роль у святковому фільмі «Same Time, Next Christmas». Ліа Мішель продовжувала радувати фанатів живими виступами, а у 2021 році подарувала світу кавер-альбом «Forever: A Lullaby Album».
Влітку 2022 року відбулася подія, на яку давно чекали шанувальники. 11 липня оголосили, що Ліа Мішель повертається на Бродвей у культовій постановці Funny Girl. Прем’єрний вечір став тріумфом, глядачі знову й знову вставали для овацій. Остання вистава Funny Girl із Мішель відбулася 3 вересня 2023 року, А вже наступного року журнал Time включив акторку до списку «100 найвпливовіших людей світу», підкресливши значення її повернення на Бродвей.
Жарт про Лію Мішель, який став мемом
З 2017 року Леа Мішель опинилася в центрі дивної інтернет-легенди. Її називали «неписьменною». Ця чутка перетворилася на популярний мем у 2018 та знову у 2022 році. Джерела жарту прості — він почався з подкасту, де обговорювали сцену з мемуарів Наї Рівери, в якій Мішель відмовилася імпровізувати зі своїм колегою.
Мішель довгий час реагувала на це з гумором, а в інтерв’ю та подкастах пояснювала, що чутка абсолютно безпідставна. Вона була в шкільній команді дебатів, писала промови, мала фотографічну пам’ять та завжди ретельно готувалася до ролей. У 2023 році вона навіть пожартувала в TikTok, читаючи мемуари Барбари Стрейзанд, підкреслюючи абсурдність чутки про свою нездатність читати. Мішель не приховує: іноді їй смішно від того, що хтось витрачає час на вигадки про неї, а іноді це розчаровує, особливо враховуючи її родинне минуле — сім’я з Бронкса, з обмеженим доступом до освіти, для якої її успіх у мистецтві був важким здобутком.
Нарешті, щоб довести справу раз і назавжди, Мішель читала картки Джейка Шейна у прямому ефірі, показавши, що жодних проблем із читанням та письмом у неї немає.