Pine Restaurant у Бронксі

Пів століття бронкських недільних застіль — і стіл досі треба просити заздалегідь

Коли бронкській родині потрібен стіл на дванадцятьох — хрестини, випускний, річниця, що затягнеться довше за план, — до Pine дзвонять першим. Ресторан робить саме це від 1969 року: південноіталійська кухня, яку подають по-сімейному, зали, розраховані на справжній натовп, і Морріс-Парк, дорогу до якого знає весь боро.

Історія / Концепція

За літерами в назві стоять Франческо і Джованні Бастоне, які в Нью-Йорку стали Френкі та Джонні: брати з Калабрії, що 1969 року взялися за втомлений бар Pine Tavern — вісім чи десять столів, тирса на підлозі, а найкращі роки позаду, ще за часів іподрому Морріс-Парк. На нову вивіску грошей не було, тож стару лишили, дописавши спереду власні ініціали. Френкі готував за материнськими калабрійськими рецептами, заклад приростав залою за залою, а політики й бейсболісти «Янкіз» перетворили його на напівзакриту їдальню для своїх.

Кухня · Що замовити

Вечеря десятиліттями починається однаково: хліб і салат виносять по-сімейному, ще до замовлення. Кальмари по-калабрійськи ховають на дні тарілки гострий соус із вишневого перцю — найчесніший натяк на те, звідки родом ці рецепти. Zuppa di pesce розрахована на двох; печені січені молюски й chicken scarpariello — вибір старої гвардії; равіолі з лобстером, super chicken parmigiana і фаршировані свинячі відбивні закривають решту столу, а porterhouse розділяють на компанію.

Простір

Те, що починалося як придорожня таверна, сьогодні розтягнулося майже на цілий квартал: у центрі дворівнева зала, окремо барна кімната, поряд приватні бенкетні зали, які цілий рік тримають календар хрестин і перших причасть. Стіни з відкритої цегли завішані світлинами, що їх десятиліттями лишали бейсболісти й місцеві знаменитості, а залою тягнеться розпис зі старою італійською вулицею, схожий на театральну декорацію. Червоні шкіряні дивани роблять залу гучною в доброму сенсі, а в теплу пору позаду відкривається сад.

Питання та відповіді

Чи потрібна бронь? На вечір вихідного і на компанію більшу за чотирьох — так, а бенкетну залу варто просити за кілька тижнів.

Чи підходить місце для дітей? Цілком: є дитячі стільці, офіціанти терплячі, а зала й так повна чиєїсь рідні.

Чи є дрес-код? Немає. За сусідніми столами спокійно уживаються костюми просто з хрестин і кепки «Янкіз» просто з матчу.

Чи можна повечеряти вдвох і не перебрати із замовленням? Порції рахують на велику родину: візьміть одну пасту й одне гаряче та питайте, які страви розраховані на компанію.

Коли працює сад? У теплі місяці. Просіть місця в саду одразу під час бронювання — їх розбирають найпершими.

Графік роботи