Зона комфорту є індивідуальною для кожної людини й залежить від її особистості: те, що є звичним для екстраверта, може бути стресом для інтроверта. Якщо ж ви хочете яскравого життя, сповненого різноманітними подіями, бурхливими емоціями та незабутніми враженнями, треба виходити із зони комфорту. Це також допомагає впоратися з комплексами та страхами. У цій статті разом з bronxanka.com та психологами з клініки Riverdale Psychology у Бронксі досліджуємо поняття «зони комфорту» та розглядаємо шляхи виходу з цього дуже зручного, але водночас небезпечного для особистого зростання місця.
Що таке зона комфорту та чим вона небезпечна
Зона комфорту не є фізичним простором, а скоріше відображає внутрішнє відчуття та поведінку людини. Це сфера, де ви відчуваєте себе найбільш комфортно та безпечно, адже все знайоме й зрозуміле. Психологічний комфорт виникає завдяки оточенню звичними речами, людьми та подіями, що робить вашу поведінку автоматичною та неусвідомленою.
Важливо не плутати «зону комфорту» з «комфортною обстановкою». Наприклад, ви можете насолоджуватися затишком на м’якому дивані біля каміна з бокалом вина — це фізичний комфорт. Проте зона комфорту більше стосується психологічного стану, який може створити ілюзію захищеності, але водночас стати пасткою.
Психологиня Аліса Ауербах з кліники Riverdale Psychology наголошує, що постійне перебування у цій зоні може бути небезпечним. Людина звикає діяти механічно й не замислюється про свої дії. Хоча це приносить певні переваги, такі як економія часу та підвищення ефективності у звичних умовах, будь-які зміни можуть вибити з колії. Наприклад, якщо вам несподівано запропонують відрядження в іншу країну після тривалого перебування в офісі, це може стати стресовим фактором. Таким чином, зона комфорту може стати бар’єром для розвитку та змін. Звичний та спокійний спосіб життя не може бути стимулом для особистісного розвитку. Потрапляння в пастку зони комфорту часто викликане наявністю мінімальних умов для існування, таких як житло, їжа, розваги та інші дрібні матеріальні блага.
Розширення меж зони комфорту змінює ваше мислення, покращує сприйняття багатьох речей, спрощує розвʼязання проблем та відкриває нові можливості. Ви починаєте більше довіряти собі та підвищуєте самооцінку.
У цьому випадку ідеальний приклад — діти. Вони без упереджень охоче сприймають нову інформацію й не бояться невідомого. Щоб знайти нові можливості, важливо дивитися на світ очима дитини й виходити із зони комфорту.
Принцип світлофора
Існує три різні зони, в яких люди можуть перебувати. Їх можна уявити за допомогою моделі, що нагадує світлофор. Сигнальні кольори — зелений, жовтий та червоний — допомагають показати, які зони сприймаються як комфортні, прийнятні чи болісні.
Перша зона — «зелена». Вона вважається безпечною та приємною, асоціюється лише з позитивними емоціями. Далі йдуть «жовта» зона зростання та «червона» зона страху й паніки.
У зоні зростання людина стикається з новими викликами. Тут виникають ситуації, що виходять за межі звичного, вимагаючи нових моделей поведінки або спонукаючи до переосмислення. Зростання означає подолання себе та використання свого прихованого потенціалу. Але щоб перейти від зони комфорту до зони зростання, потрібні сміливість й рішучість залишити старі звички та спробувати нове. Ті, хто регулярно виходять у зону зростання та знаходять індивідуальні розвʼязання проблем, поступово розширюють свою зону комфорту, що зміцнює їхню впевненість у собі та сприяє позитивному розвитку особистості.
Однак необхідно знати свої межі та не вимагати від себе надмірного. Якщо перешкода здається занадто великою й нездоланною, це може призвести до занурення у «червону» зону паніки. Це особливо стосується ситуацій, коли потрібно виконувати кілька завдань одночасно, існує високий тиск або ситуація сприймається як фізично чи психологічно загрозлива. Тоді виникає стрес або зʼявляється відчуття безсилля через перевантаження. Такий стан може проявлятися фізично — тахікардією, тремтінням, пітливістю, нудотою або запамороченням. Опиняючись у «червоній» зоні, у людини часто виникає рефлекс втечі назад у безпечну «зелену» зону.
Страхи виходу із зони комфорту
«Якби я тільки мала…» або «Якби я була..» — такі думки виникають майже у всіх. Чому ж люди так бояться виходити із зони комфорту, досягати своїх мрій й бажань? Зазвичай це пов’язано з трьома основними страхами, які заважають діяти.
- Страх прийняття рішень.
Ми щодня приймаємо рішення, зазвичай без особливих проблем. Однак, коли натрапляємо на нові ситуації, що вимагають активного вибору, це може викликати сильний дискомфорт. Нерішучість й сумніви у своїй здатності приймати рішення можуть призвести до того, що людина відчуває себе некомфортно та швидко переходить у стан паніки.
- Страх невдачі.
Це один із найбільших бар’єрів, з якими стикаються люди. Памʼятаєте відчуття напередодні екзамену чи співбесіди на вступ до університету? Психіка намагається захиститися від подібних стресових ситуацій, де людину може спіткати невдача. Простіше просто уникати будь-яких ризиків та рішучих кроків, здатних кардинально змінити життя.
- Страх відмови.
Люди часто відчувають тиск з боку професіоналів у своїй сфері, що може викликати страх перед осудом. Новачки бояться помилок, оскільки вважають їх причинами неприйняття оточуючими. Важливо пам’ятати, що помилки є нормальною частиною навчання, а критика може слугувати стимулом для вдосконалення. Якщо працювати над собою, кожен може стати експертом у своїй справі.
З чого почати вихід з зони комфорту
Вихід із зони комфорту повинен бути поступовим та повільним, без різких рухів у бік «червоної» зони. Психологи Riverdale Psychology у Бронксі радять почати з маленьких кроків. Наприклад:
- змініть свій звичний розклад (просто поміняйте час обіду, підйому чи інших дій, які ви звикли робити щоденно у певний час);
- оберіть інший маршрут (поїдьте на роботу іншої дорогою або пройдіться до спортзалу паралельною вулицею);
- зробіть покупки в новому магазині або спробуйте незвичні продукти;
- познайомтеся з новою людиною – це чудовий спосіб вийти за межі звичного (можна це зробити у соцмережах, але краще — у реальному житті);
- спробуйте здобути нові навички: вишивати, в’язати, співати, грати на піаніно тощо;
- подивіться фільм або прочитайте книгу у жанрі, який вам не знайомий;
- вируште в незаплановану поїздку – імпровізуйте, не готуючи заздалегідь (спершу це може бути просто спонтанна прогулянка містом — у Бронксі безліч цікавих місць, які можна відвідати);
- сходіть до ресторану з незвичною для вас кухнею;
- спробуйте одягнути нові речі, які раніше не наважувалися носити – експериментуйте з фасонами та кольорами;
- змініть розташування меблів у кімнаті;
- вступіть до якоїсь благодійної організації, їх у Бронксі дуже багато (є ті, що опікуються тваринами, дітьми, екологією, підтримують вразливі групи населення, іммігрантів та безхатьків).
Пробуйте це життя щоденно на смак під різними «соусами» та «приправами». Так ви не тільки розширите свою зону комфорту, а й відкриєте нові обрії у різних сферах життя.
Звички, які допоможуть швидше та легше вийти із зони комфорту
Ще кілька більш комплексних технік та способів переходу із «зеленої» зони до «жовтої» від психологині Лорен Кіршенбаум з Riverdale Psychology:
- Нові ранкові ритуали.
Робін Шарма пропонує дотримуватися правила 20/20/20 з ранку: перші 20 хвилин присвятіть фізичним вправам, наступні 20 – перегляду своїх цілей, а останні 20 – навчанню через читання чи перегляд навчальних матеріалів. Вважаєте, що формула 20/20/20 не допоможе вам вийти із зони комфорту? Створіть власний ранковий ритуал. Наприклад, Бенджамін Франклін читав ранкову молитву та запитував себе: «Що доброго я зроблю сьогодні?». Джек Дорсі медитує та біжить 10 км, а Стів Джобс запитував себе, чи хоче він робити заплановане на день.
- Конфлікти.
Помилково вважати, що конфлікти загрожують справі. Успішні люди не бояться дебатів та знають, що конфлікти можуть бути джерелом енергії й творчих ідей. Однак важливо правильно вести дискусії: спочатку висловіть свої думки, потім вислухайте опонента та знайдіть компроміс. Не бійтеся конфліктувати, але екологічно та толерантно. Не треба перетворюватися на вічно незадоволену жінку, але якщо ви з чимось не згодні, завжди відстоюйте свою думку.
- Гнучкість у цілях.
Психологи радять ставити перед собою великі амбітні цілі. Правильна мета викликає одночасно страх та радість. Ваші мрії повинні бути такими, що лякають й надихають. Проте неможливо досягти чогось значного без дрібних перемог. Дослідження показали, що завершення невеликих завдань сприяє вивільненню гормону щастя. Навіть прості дії, як-от прочитання книги або застилання ліжка, можуть викликати це відчуття. Якщо ви будете зосереджені лише на великих цілях, ризикуєте залишитися без цього гормону. Тому, щоб зрозуміти, як вийти з зони комфорту, навчіться балансувати між великими й маленькими цілями.
- Частіше кажіть «Так».
Згадайте фільм «Завжди кажи Так» з Джимом Керрі. Головний герой змінив своє життя лише завдяки тому, що погоджувався на всі пропозиції. Звісно, вам не потрібно жертвувати всім так, але варто сказати «Так» новим проєктам, знанням та знайомствам. Хто знає, до яких наслідків це призведе та як розширить вашу зону комфорту.