Жінки Бронкса вирізняються сміливістю і завжди готові захищати власні цінності. Вони точно знають про необхідність підтримувати тих, хто опинився у скрутній ситуації та роблять це відкрито, відважно, грамотно.
Про одну з таких уродженок боро Нью-Йорка розповімо детальніше в нашому матеріалі на bronxanka.com.
Дитинство та юність
Тарана Берк народилася 12 вересня 1973 року в Бронксі. Юні роки дівчини були сповнені складнощами та випробуваннями. Вона неодноразово зазнавала фізичного та морального насильства, добре знала, що таке «булінг». Усі ці нещастя стали стимулом для Тарани. Вона знайшла в собі сили боротися і стала «провідником» для всіх принижених та ображених.
Американка навчалася в «Університеті штату Алабама» («Alabama State University»). Пізніше вона також закінчила «Обернський університет» («Auburn University»). Тарана у студентські роки вже займалася важливими соціальними проєктами – організовувала мирні акції проти гендерної та расової нерівності, надавала посильну допомогу молодим дівчатам, що опинилися в маргінальному суспільстві.
Тарана чітко усвідомлювала, що бажає «боротися зі злом», стрімко рухалася до цієї благородної місії.
Маленька дівчинка, яка пережила страшні події, перетворилася на сильну та сміливу жінку – рятівницю для багатьох.
Активістка з Бронкса
У 1996 році Берк працювала педагогом. В один із днів маленька учениця зізналася їй, що зазнала насильства. Для жінки, яка й сама має подібний досвід, це стало наче «особистою трагедією». Надалі вона часто шкодувала, що в той момент лише знайшла в собі сил сказати дівчинці тихо: «Я теж!» («Me too»). Більше Берк боятися не хотіла.
У 2003 році активістка створила організацію «Just be» і займалася наданням допомоги та підтримки молодим дівчатам. Велика увага в роботі приділялася тому, щоб прищепити дамам правильні уявлення про здоровий спосіб життя і власний добробут.
А 2007 року зародився відомий рух «Me too». Берк заявляла, що «Me too» – це «ланцюг» солідарності для жертв сексуального насильства. Того ж року американка відкритого заявила також про свій сумний досвід юності. Власним прикладом вона бажала показати всім, що не варто боятися говорити про цю страшну біду. Відкриті дії Тарани привели її до популярності та надали «ваги» її персоні в соціумі.
У 2017 році вона увійшла до списку найвпливовіших персон, представленого журналом «Time». Саме Берк було віддано честь вести зворотний відлік у новорічну ніч на площі «Таймс-сквер». Тоді її оточувала багатотисячна публіка.
У 2018 році видатну діячку запросили на знімальний майданчик програми «The Daily Show», де вона підняла важливі теми боротьби з насильством і допомоги постраждалим.
Багато знаменитостей світової величини відкрито висловлювалися на підтримку руху та його засновниці. Наприклад, актриса Мішель Вільямс запросила Тарану на церемонію «Золотого Глобуса».
За свої досягнення Тарана Берк була удостоєна безлічі почесних нагород. Вона є володаркою премії «Жінки, що роблять історію» від «Національного жіночого історичного музею», нагороди «За сміливість» від видання «Ridenhour Price», звання «Почесний піонер» від каналу «VH1», премії «За непокору» від «MIT Media Lab» тощо.
Рух «Me Too»
Поговоримо докладніше про феномен руху «Me too». Кожен, напевно, хоч раз чув про нього або бачив однойменний хештег у соціальних мережах. Рух став дуже «гучним» та набув великого резонансу.
Світу став відомий скандал, пов’язаний з американським кінопродюсером Гарві Вайнштейном. Його звинуватили в численних домаганнях і зловживанні власним становищем. Тоді акторка Аліса Мілано закликала всіх колег надати розголосу цій ситуації, а також озвучити власні сумні історії. Інтернет накрила «хвиля» з розповідей тих, хто з особистого досвіду знав про подібні нещастя. Історії супроводжувалися хештегом «Me too». Відбувалося це у 2017 році.
Раніше, у 2006 та 2007 роках, Тарана Берк використовувала цю фразу в соціальній мережі «My Space» та започаткувала рух на підтримку постраждалих жінок.
Обидві ці історії перетворилися на одну глобальну соціальну кампанію «Me too». Кожна жертва насильства усвідомила, що вона не самотня у своїй біді.
Сама Тарана Берк надалі заявляла, що ця кампанія має стати масовим рухом, а не моментом. Адже сексуальне насильство не можна забути та пробачити.
А знайти в собі сили заявити про такі події на широкий загал – це значний крок у справі боротьби з несправедливістю.